Листя над путівцями — як дорожні знаки.
Линуть птахи на південь, пшениці ще стоять.
І лежать під камінням москалі і поляки,
А євреї — вони ніде не лежать.
А євреї хмаринками мають в узвишші.
Їх могили шукати — даремний тягар.
Бо ж євреї мудріші, бо ж євреї хитріші
І до Бога пролізли через димар.
Камінця, навіть пісні від жидів не лишилось,
Тільки ряд черевичків дитячих, малих.
Що б не сталося з ними, віджени всяку жалість.
Краще ще раз послухай, що кажуть про них.
Над шляхами листя — як дорожні знаки.
Линуть птахи на південь, пшениці ще стоять.
І лежать під камінням москалі і поляки,
А євреї — вони ніде не лежать.
Освенцим, 1966
Комментарий автора: Переклад вірша Олександра Городницького.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Россия и Украина: возможно ли общее будущее? - Viktor но не Победитель Я не автор, но только скопировал интервью Виталия Коротича, автора знаменитого стихотвориения "Переведи меня через майдан". Считаю воззрение писателя по России и Украине взвешенным, хотя пятиколонские интервьюеры с "Эха Москвы" пытались навязать Коротичу агрессивность к России. Только не согласен с его фальсификацией советской власти и нашей общей советской Родины. Сегодня у меня нет родины, потому что Россия, матка олигархов, воров, мошенников, спекулянтов, для меня мачеха, и у меня нет рвения положить за неё жизнь. Также не согласен, что Путин перегнул с Крымом. Это подарок нам от Господа, вернее, возврат незаконно украденного.
